Хі ,
Найдено совпадений - 2030 за 0.00 сек.
 2011. Дипломний проект - Проект сонячної електростанції для живлення населеного пункту | Компас, Visio
ПEPEЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧEНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ 7
1.1. Загальні відомості про населений пункт 7
1.2. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії 8
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 13
2.1. 3агальні відомості про сонячні електростанції 13
2.1.1.Типи сонячні електростанції. 14
2.1.2. Види контролерів заряду 17
2.2.Вибір оптимальної потужності сонячної електростанції 20
2.2.1. Вибір сонячних модулів 22
2.2.2 Вибір інверторів 32
2.2.3 Вибір акумуляторних батарей 39
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 43
3.1. Необхідність модернізації системи обліку 43
3.2. Вибір лічильника електроенергїї 48
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІCТЬ ПРИЙНЯТИX РІШЕНЬ 56
4.1. Cпецифікація на обладнання для сонячної електростанції 56
4.2. Kошториc сонячної електростанції 56
4.3. Оcновні показники економічної ефективноcті 57
РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 61
5.1. Загальні вимоги по охороні праці 61
5.2. Обслуговування приміщень з акумуляторами 63
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
, потужність одного складає 7,7 кВт, три адміністративних будинків, магазину та школи. Постачання електроенергії здійснюється трансформаторною підстанцією, в якій встановлено два трансформатори потужність яких складає 400 кВА. Один трансформатор використовується для забезпечення електроенергією населений пункт, а інший – як резервний.
Дана система електропостачання розташована в кліматичних умовах, що характеризуються:
-район по ожеледі ІІ;
-район по вітру ІІ.
B даному дипломному проекті розраховано сонячну електростанцію для забезпечення електроенергією населений пункт, потужність якої складає 502,28 кВ.
Проведено підраxунок навантажень cпоживачів 0,4 кB за умови розвитку електричниx мереж з перcпективою на 7 років. За отриманими результатами розраxували необхідну кількість сонячнних модулів для забезпечення споживачів електроенергією. Розраxували та вибрали необхідну кількість інверторів для перетворення cтруму, а також забезпечили споживачів резервним джерелом електроенергії, акумуляторними батареями. Запропоновано заходи по модернізації системи обліку електроенергії. Проведено теxніко-економічне обґрунтування проекту. Наведено оcновні заxоди з безпечної екcплуатації акумуляторних батарей.
Oцiнюючи oтриманi результати мoжна зрoбити такi oснoвнi виснoвки:
1.Завдяки встановленню сонячної електростанції досягнута велика надійність постачання споживачів.
2.Запрoвадження нoвих приладiв oблiку електрoенергiї дoзвoлить зменшити кoмерцiйнi втрати електричнoї енергiї;
3.Рiчний екoнoмiчний ефект вiд викoристання сонячної станції станoвить 1972700 грн.;
4.Термiн oкупнoстi капiтальних вкладень сонячної електростанції– 8,5 рoки.
Дата добавления: 27.03.2024
|
|
 2012. Курсовой проект - 9-ти поверховий крупнопанельний житвовий будиок на 36 квартир 24 х 12 м в м. Бердянск | AutoCad, PDF
1. Завдання на проектування
2. Ескіз проекту
3. Архітектурно-будівельні рішення будинку
3.1. Архітектурно-планувальне рішення будинку
3.2. Конструктивні рішення
4. Техніко-економічна оцінка проекту
5. Оздоблювальні роботи в будівлі
6. Теплотехнічні розрахунки огороджуючих конструкцій
6.1 Розрахунок опору теплопередачі однорідної огороджуючої конструкції
6.2 Розрахунок товщини утеплювача багатошарової огороджуючої конструкції
Специфікація элементів
має 9-в'ять поверхів, висота поверху 3.3 м.
рівень чистої підлоги прийнятий на відмітці ±0.000м, рівень землі на відмітці -1.000м.
Просторова жорсткість забезпечується спільною роботою стін та конструкції перекриття.
1. Зовнішні стіни - збірні великопанелі , REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
2. Внутрішні несучі стіни - газобетонні на клеєвому розчині, з/б панелі REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
3. Перегородки - газобетонні на клеєвому розчині, ЕІ15, М1
4. Перекриття - збірні з/б плити REI 45 MO, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
5. Фундамент - збірний залізобетонний, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
6. Віконні блоки - металопластикові індивідуального виготовлення;
7. Дверні блоки - дерев'яні індивідуального виготовлення;
8. Вхідні дверні блоки - композитні індивідуального виготовлення EI 30;
9. Підлоги - мозаїчні ( сходова клітина), лінолеуму ( кухні та коридори), керамічної плитки ( санвузли), паркетні ( житлові кімнати)
10. Огородження балкону ГО, МО
1 Житлова площа Пж М2 1106.82
2 Підсобна площа Пп М2 437.22
3 Загальна площа квартири Пзаг М2 1544.04
4 Площа літніх приміщень Плітн М2 40.86
5 Площа забудови Пз М2 311.24
6 Будівельний об ’єм Об М3 11095.71
7 Планувальний коефіцієнт К1 1.40
8 Об ’ємний коефіцієнт К2 7.19
9 Показник компактності будинку К3 0.32
Дата добавления: 18.04.2024
|
2013. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація електрокалориферної установки СФОА 16/0.5 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Завдання проєкту :
1 Визначити особливості і характеристики технологічного процесу як об'єкта автоматизації
2 Розробити принципову електричну схему електрокалориферної установки
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації
Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробити схеми щита керування електрокалориферної установки а саме зовнішній вигляд щита, схему з'єднання та схему підключень щита керування
5 Визначення показників надійності електрокалориферної установки
Технічна характеристика електрокалорифера
СФОА 16/0,5
Встановлена потужність, кВт…………………………..16,1
В тому числі електрокалорифера, кВт………………....15,0
Продуктивність повітрям, м^3/год……………………..1900
Число нагрівальних секцій, прим……………………….2
Кількість нагрівальних елементів, прим. ……………...6
Потужність секції, кВт…………………………………..7,5
Перепад температури повітря, що нагрівається, °С…...30
Аеродинамічний опір електрокалорифера, Па………...200
ВИСНОВКИ
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для обігріву повітря в приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи електрокалориферної установки СФОА.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичний вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосигнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,5. В результаті розрахунків ймовірність безвідмовної роботи схеми керування електрокалориферної установки СФОА не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов.
Дата добавления: 19.04.2024
|
2014. Дипломний проект - Цех із виготовлення залізобетонних констукцій 120 х 48 м в м. Тернопіль | AutoCad, PDF
1. Архітеурний розділ
1.1 Загальна характеристика ділянки
1.1.1 Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
1.1.2 Містобудівельна ситуація ділянки будівництва
1.2 Генеральний план та благоустрій ділянки
1.3 Об’ємно-планувальне рішення
1.3.1 Характеристика функціонального процесу
1.3.2 Опис прийнятого рішення та його обґрунтування
1.4 Конструктивні рішення
1.4.1 Фундаменти
1.4.2 Колони
1.4.3 Кроквяні конструкції
1.4.4 Покриття
1.4.5 Водовідведення з покрівлі
1.4.6 Підкранові конструкції
1.4.7 Стіни
1.4.8 Підлоги
1.4.9 Зовнішня і внутрішня обробка
1.5 Теплотехнічний розрахунок покриття.
1.6 Інженерне обладнання будівлі
1.7 Архітектурно – художнє рішення будівлі
1.8 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
2 Конструктивний розділ
2.1 Конструкція залізобетонна склепінчаста КЗС 3×18 м
2.1.1. Вибір класів арматури і бетону . Підрахунок навантажень
2.1.2 Розрахунок конструкції залізобетонної склепінчастої по загальній несучій здатності і стійкості
2.1.3 Геометрична будова верхньої поверхні склепінчастої залізобетонної конструкції, і зміна її товщини на при опорних ділянках
2.1.4 Торцева арматура і анкери повздовжньої робочої арматури.
2.1.5 Характеристика попереднього напруження арматури і зусиль стиску бетону
2.1.6.Розрахунок міцності перерізів, нахилених до повздовжньої осі склепінчастої конструкції, поперечної сили
2.1.7. Визначення значень згинаючого навантаження для розрахунку конструкції в поперечному напрямку між діафрагмами
2.1.8. Підбір перерізу арматури конструкції залізобетонної склепінчастої
2.1.9.Перевірка КЗС по другій групі граничних станів
2.1.10 Розрахунок за тріщиностійкістю
2.2 Визначення навантажень, що діють на раму
2.2.1 Навантаження від ваги покриття
2.2.2 Навантаження від ваги підкранових балок
2.2.3 Навантаження від власної ваги колон
2.2.4 Навантаження від ваги стін та вікон
2.2.5 Снігове навантаження
2.2.6. Кранові навантаження
2.2.7. Вітрове навантаження
2.3 Підготовка даних для розрахунку в ПК «Ліра 9.6»
2.4 Розрахункові зусилля в елементах
2.5 Розрахунок колони середнього ряду
2.5.1 Матеріали для проектування
2.5.2 Розрахунок надкранової частини колони
2.5.3 Розрахунок підкранової частини колони
2.5.4 Розрахунок кранової консолі
2.6 РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТІВ ПІД КОЛОНУ СЕРЕДНЬОГО РЯДУ
2.6.1 Матеріали для проектування
2.6.2 Зусилля на фундамент
2.6.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
2.6.4 Перевірка висоти підошви фундаменту з умов продавлювання
2.6.5 Розрахунок поздовжньої арматури стакану
2.6.6 Розрахунок поперечної арматури стакану
2.6.7 Розрахунок арматури підошви
3 Розділ фундаментів
3.1. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика
3.2. Похідні фізичні характеристики ґрунтів. Назва ґрунтів
3.3. Розрахункові характеристики ґрунтів
3.4. Проектування пальових фундаментів
3.5. Навантаження на фундамент
3.6. Визначення несучої здатності палі та кількості паль
3.7. Підбір дизель-молота для забивки палі
4.Технологія та організація будівельного виробництва
4.1. ТЕРМІНИ БУДІВНИЦТВА, ПЕРЕЛІК РОБІТ І ЗАХОДИ ПІДГОТОВЧОГО ПЕРІОДУ
4.2. Визначення трудомісткості
4.2.1 Підрахунок обсягів та трудомісткості робіт
4.2.2. Методика виконання робіт
4.3 Вибір монтажних механізмів
4.4 Складання технологічних карт
4.4.1 Область застосування
4.4.2 ТЕП
4.4.3 Матеріально-технічні ресурси
4.5. СІТКОВИЙ ГРАФІК БУДІВНИЦТВА
4.6. БУДГЕНПЛАН
4.6.1. Опис будгенплану
4.6.2. Визначення потреби в інвентарних будинках
4.6.3. Розрахунок площі складів
4.6.4. Розрахунок водопостачання
4.6.5. Розрахунок електрозабезпечення будівельного майданчика
4.6.6. Техніко-економічні показники будгенплану
5.Економіка будівництва
Кошторис (локальний, объектний, зведений, договірна ціна)
6.Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
6.1. Система управління охороною праці на підприємстві
6.2. Охорона праці та пожежна безпека на будівельному майданчику
6.3. Заходи з охорони праці
6.3.1 Заходи з охорони праці при виконанні земляних робіт
6.3.2. Заходи з охорони праці при виконанні монтажних робіт
6.3.4. Заходи з охорони праці при виконанні бетонних та залізобетонних робіт
6.4. Виробнича санітарія
6.5. Розрахунок прожекторного освітлення
6.6. Безпека в надзвичайних ситуаціях
7. Науковий розділ: Особливості визначення несучої здатності позацентрово стиснутих елементів за дії малоциклових навантажень із знакозмінними ексцентриситетами з урахуванням впливів другого порядку
7.1 Постановка мети і задач досліджень
7.2 Вступ.
7.3 Висновки
1. Фасад 1-21, генеральний план, ситуаційна схема, техніко-економічні показники, експлікація будівель і споруд
2. План на відм. +-0.000, розріз 2-2.
3. Розріз 1-1. План покрівлі. Вузли
4. Схема розміщення елементів, поздовжній і поперечний розрізи, розрахункова схема рами
5. Схема армування лити КЗС, сітки С-1, С-2, каркаси Кр-1, Кр-2.
6. К-2, схема армування, КП-1, розрізи 1-1,2-2,3-3, фундамент Ф-2, сітки С-1. С-2, С-3, С-4, С-5, С-6, С-7.
7. Схеми розміщення елементів пальових фундаментів, розрізи, схеми, інженерно-геологічий розріз, специфікація
8. Схема виконання робіт при монтажі, схема установки конструкцій, графік виконання робіт, оганізація робочого місця при монтажі
9. Сітковий графік будівництва. Графік руху трудових ресурсів. ТЕП сіткового графіку
10. Будгенплан
11. Наукова частина
12.Наукова частина
• в осях 1-21 120 м;
• в осях А-К 48 м;
• в осях Б-К 36 м;
і має такі об'ємно-планувальні рішення:
• за кількістю поверхів – одноповерхова;
• за наявністю підйомно-транспортного устаткування – кранове;
• по конструктивних схем покриттів – каркасно-площинна;
• по системі опалення – опалювана;
• за системою освітлення – природну;
• вантажопідйомність крана – 15 т;
• проліт будівлі – 18 м;
• крок колон – 6 м;
• висота будівлі – 14,85 м (висота бетонозмішувального вузла – 20,85 м);
Група основних виробничих процесів по санітарним характеристикам – IIв.
Крім того, даний цех оснащений воротами, які складають єдину комунікаційних систему, що відкриває доступ рейковому транспорту як в саму будівлю, так і за його межі.
Також із зворотного боку будівлі знаходяться два під'їзди до цеху, забезпечують доступ вантажно-розвантажувального транспорту в цех, які дозволяють безперешкодно переміщатися робочого персоналу та техніки всередині будівлі.
, під спарені колони індивідуального виготовлення з урахуванням характеристик.
В даному проекті запроектовані залізобетонні колони по серії 1.424.1-5.
В даному проекті використані залізобетонні плити КЗС, прольотом 18 м.
Панель КЗС покривається утеплювачем з пінобетону, замонолічується цементним розчином і покривається рулонним килимом . Захисний шар покрівлі прийнятий з чистого сухого гравію . Пароізоляція наноситься на панель КЗС перед покриттям її утеплювачем .
Залізобетонні підкранові балки застосовуються в будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т з кроком колон 6 і 12 м. В даному проекті використано 6 м підкранові балки двотаврового перерізу.
Зовнішні стіни запроектовані з плоских керамзитобетонних панелей товщиною 250мм, висотою 1200 та 1800 мм , довжиною в повздовжньому напрямку 6 м .
Підлога в промисловій будівлі, що проектується:
- асфальтобетонні підлоги запроектовані в цехах виготовлення конструкцій в складських відділеннях. Вони мають ряд переваг, такі підлоги водонепроникні, важко спалимі, неслизькі, малошумні і здатні витримувати великі навантаження. Так само порівняно не дорогі і легкі в ремонті. З недоліків, погана стійкість до мінеральних речовин і неможливість їх влаштування в гарячих цехах.
- метало-бетонні підлоги запроектовані в арматурному цеху. Для збільшення міцності покриття підлоги на стирання, в неї додають сталеву стружку крупністю до 5 мм. Такі підлоги вологостійкі, мають високу ударну міцність і міцність на стирання, стійки до мінеральних масел.
Дата добавления: 22.04.2024
|
2015. Курсова робота (коледж) - Розрахунок черв'ячного одноступінчатого редуктора загального назначенія з верхнім положенням черв'яка | Компас
Вступ 4
1 Вибір електродвигуна 5
1.1 Визначення потужності електродвигуна 5
1.2 Визначення передаточного числа приводу 6
2 Кінематичний та силовий розрахунок механізму 8
2.1 Визначення потужності швидкохідного валу 8
2.2 Визначення потужності тихохідного валу 8
2.3 Визначення номінальної кутової швидкості двигуна 8
2.4 Визначення частоти обертання і кутової швидкості швидкохідного вала 8
2.5 Визначення частоти обертання і кутової швидкості тихохідного вала 8
2.6 Визначення обертового моменту двигуна 9
2.7 Визначення обертового моменту швидкохідного валу 9
2.8 Визначення обертового моменту тихохідного валу 9
3 Вибір матеріалу зубчастої передачі. Визначення допустимих напружень 10
3.1 Вибір твердості і термообробки матеріалу коліс 10
3.2 Визначення допустимих контактних напружень 10
3.3 Визначення допустимих напружень згину 10
4 Розрахунок передачі редуктора 12
4.1 Проектний розрахунок передачі редуктора 12
4.2 Перевірочний розрахунок передачі редуктора 13
5 Проектний розрахунок валів. Ескізна компоновка 15
5.1 Вибір матеріалу валів 15
5.2 Вибір допустимих напружень на кручення 15
5.3 Визначення геометричних параметрів ступеней валів 15
5.4 Визначення сил в зачепленні редуктора 16
5.5 Попередній вибір підшипників 17
5.6 Перший етап ескізної компоновки 18
6 Визначення реакцій в опорах підшипників 19
6.1 Визначення реакцій в опорах підшипників для швидкохідного валу 19
6.2 Визначення реакцій в опорах підшипників для тихохідного валу 21
7 Перевірочний розрахунок підшипників 25
8 Підбір та перевірочний розрахунок Шпонкових з’єднань 27
9 Перевірка валів на міцність 29
10 Другий етап ескізної компоновки 32
10.1 Конструювання черв’яка і колеса черв’ячного 32
10.2 Конструювання корпусу редуктора 32
10.3 Змащення редуктора 33
Висновок 35
Використана література 36
хідні дані:
P3=4,5 кВт
n3=30 об/хв
При виконанні курсового проекту я закріпив теоретичні відомості курсів „Основи конструювання деталей машин”, та ,,Техінчна механіка” навчився практично застосовувати отримані навики до конкретних умов проектування механізмів машин. Закріпив навики розробки та оформлення конструкторської документації згідно вимог стандартів ЄСКД.
В процесі проектування навчвся вибирати двигун в залежності від конктретних умов роботи і вимог до редуктора, який робить в складі певного конкретного робочого органу. Важливим етапом, який я закріпив на практиці, це кінематичний і силовий розрахунок, від якого залежить подальші етапи проектування.
Не менш відповідальний етап проектування несе вибір матеріалу зубчастих передач і валів. Так як від цього кроку залежить наскільки надійною буде спроектована конструкція. Як відомо редуктор, це конструкція яка складається на 95% з металу, тому слід враховувати такий параметр як металомісткість. Це в свою чергу дозволяє досягти компромісу в питаннях міцності (надійності) і вартості механізму. Так як економічний фактор в процесі проектування вносить свої корективи в процес технічної творчості кожного інженера.
Розрахунок черв’ячного редуктора я виконував одночасно із викреслюванням його конструкції, тому що багато розмірів які необхідні для розрахунку можна отримати тільки з креслення такі як: Відстань між опорами валів, місця прикладання навантажень і тд.
З вище сказаного можна сказати що процес проектування повинен враховувати всі фактори не тільки технічної сторони механізму, але й відповідати питанням ергономіки, економічності і відповідати нормам техніки безпеки, не завдавати шкоди навколишньому середовищі.
Дата добавления: 23.04.2024
|
2016. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація водонагрівача УАП 1600/0,9 М1 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Водонагрівач УАП 1600/0,9 М1 використовується для нагріву води, яка може бути використана в тваринництві, промислових процесах або інших галузях. Забезпечення правильної температури води дуже важливо для забезпечення комфорту та здоров'я тварин або для забезпечення потрібних умов виробництва. Автоматизація цієї установки може поліпшити контроль над температурою води, зменшити споживану енергію та спростити управління процесом
, магнітні пускачі КМ1-КМ5, пакетні вимикачі SA1 і SA2 для вимикання кіл керування, сигнальні лампи HL1 і HL2. Як датчик температури використовують термореле ТР-200. При подачі напруги на схему за допомогою автоматів QF1 і при ввімкнутих пакетних вимикачах SA1 і SA2 вмикаються спочатку магнітні пускачі КМ3 і КМ5, а за ними магнітні пускачі КМ1, КМ2 і КМ4, що подають напругу на нагрівні елементи ЕК1, ЕК2 і ЕК3.
Керування першою групою нагрівників здійснюється за допомогою термореле SK1, а другою – SK2 типу ТР-200.
, навісної установки, з габаритними розмірами 320х400х120 мм, кліматичне виконання У, категорія розміщення 2, ступінь захисту ІР31.
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для нагрівання води у тваринницьких приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи баштової водонасосної установки.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичий вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосегнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,48. В результаті розрахунків імовірність безвідмовної роботи схеми керування водонагрівальної установки УАП не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов. А саме електромагнітні пускачі.
Дата добавления: 24.04.2024
|
2017. Курсовий проект - ПОБ 9-ти поверхового житлового будинку на 36 квартир 24 х 12 м В М. Бердянськ | AutoCad
1. Завдання на курсове проектування. Вихідні дані.
2. Вступ.
Елементи проекту організації будівництва
3. Аналіз об'ємно-планувальних і конструктивних рішень основного об'єкту комплексу.
4. Визначення кошторисної вартості окремих об'єктів, комплексу будинків і споруд.
5. Зведений календарний план або укрупнений сітьовий графік будівництва комплексу.
6. Розрахунок потреби в основних будівельних матеріалах.
7. Розрахунок потреби в будівельних машинах і механізмах.
8. Загальномайданний будівельний генплан.
8.1. Розрахунок тимчасових адміністративно - побутових будинків.
8.2. Розрахунок складів будівельних матеріалів і конструкцій.
8.3. Розрахунок тимчасового водопостачання;
8.4. Розрахунок тимчасового електропостачання.
Елементи проекту виконання робіт
9. Розбивка будинку на захватки.
10. Охорона праці і навколишнього середовища, протипожежні заходи.
11. Техніко-економічні показники.
12. Література.
13. Зміст.
, відповідно до завдання має 9 поверхів та одну секцію. Огороджуючі конструкції, перегородки та внутрішні стіни з великих блоків. Кількість конструкцій на одному поверсі та секції надається у специфікації.
Район будівництва - Бердянськ;
Будівля в плані має прямокутну форму з розмірами в осях - 24х12 м. Будівля має 9-в'ять поверхів, висота поверху 3.3 м.
рівень чистої підлоги прийнятий на відмітці ±0.000м, рівень землі на відмітці -1.000м;
Будівля розташована в II кліматичный підзоні з розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря - мінус 22 ° С.
Для розрахунку конструкцій прийняті сполучення навантажень, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного стану.
Характеристичні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, сходи і підлоги на ґрунтах прийняті згідно табл..6.2 ДБН В.1.2-2.2006.
Характеристичне значення вітрового тиску прийнято по карті районування згідно ДБН В.1.2-2.2006 і для 2 району складає Wо = 450Па (45кг / м²).
Сейсмічність згідно ДБН В.1.1-12.2006 до 6 балів.
Ступінь вогнестійкості будинку відповідно до ДБН В.1.1-7-2016 - II
Клас відповідальності - СС1 (ДСТУ-НБВ.1.2-16: 2013)
Просторова жорсткість забезпечується спільною роботою стін та конструкції перекриття.
Зовнішні стіни - збірні залізобетонні блоки, REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Внутрішні несучі стіни - збірні залізобетонні блоки, з/б панелі REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Перегородки - гіпсобетоні панелі, ЕІ15, М1
Перекриття - збірні з/б плити REI 45 MO, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Фундамент - збірний залізобетонний, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Віконні блоки - металопластикові індивідуального виготовлення;
Дверні блоки - дерев'яні індивідуального виготовлення;
Вхідні дверні блоки - композитні індивідуального виготовлення EI 30;
Підлоги - мозаїчні (сходова клітина), лінолеуму (кухні та коридори), керамічної плитки (санвузли), паркетні (житлові кімнати)
Огородження балкону ГО, МО
Розчин для внутрішніх штукатурних робіт - цементно-піщаний (Об’ємна вага 1800 кг/м3/);
Матеріал фасадного лицювання - граніт (Об’ємна вага 2800 кг/м3/);
Матеріал зовнішньої стіни - Плити мінераловатні м’які на синтетичному зв’язуюмому (Об’ємна вага 125 кг/м3/);
Дата добавления: 26.04.2024
|
2018. Курсовий проект - ТК на влаштування двоскатної покрівлі з металочерепиці у 2-ох поверховому будинку | AutoCad
1.Вихідні дані та область застосування
2. Технологічна карта охоплює наступні роботи
2.1 Роботи з влаштування покрівлі виконуються в літній період
2.2 Організація і технологія будівельного процесу.
3. ВЛАШТУВАННЯ КРОКВ
4. Влаштування покрівлі двоскатної з металочерепиці "Монтерей"
5. ЕТАПИ МОНТАЖУ ВОДОСТІЧНОЇ СИСТЕМИ
6. Калькуляція. Техніко-економічні показники
7. Додатки
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ця технологічна карта розроблена на влаштування покрівлі з металочерепиці двускатного даху 2-ох поверхового будинку. Будівля прямокутна з розмірами 18,7×14,4 м, висота 10 м.
Покрівельні листи з металочерепиці – це профільовані листи з хвилястою формою гофри, що імітують конфігурацію натуральної черепиці. Основою металочерепиці є гладкий гарячооцинкований лист товщиною 0,5мм з полімерним покриттям.
Технологічна карта охоплює наступні роботи:
- Встановлення та розбирання зовнішніх інвертарних риштувань висотою до 16 м трубчастих для інших оздоблювальних робіт;
- Улаштування бетонної стяжки ;
- Влаштування крокв;
- Влаштування покрівлі двоскатної з металочерепиці "Монтерей";
- Влаштування водостічної системи.
Дата добавления: 30.04.2024
|
2019. Розрахунково-графічна робота - Тепловий розрахунок водогрійного котла КВ-ГМ-100-150 в м. Полтава | AutoCad
1. Вихідні дані: місто Полтава
2. Теплове навантаження на котельню
3. Розрахунок об'ємів повітря і продуктів згорання
4. Тепловий баланс котла
5. Визначення геометричних розмірів топки
6. Визначення геометричних розмірів конвективної шахти
хідні дані:
, Гкал/год | , Гкал/год | ,°С | | ,7 ,3
Дата добавления: 01.05.2024
2020. Дипломний проект - Головний корпус автозаводу 90,75 х 72,75 м в м. Дніпро | AutoCad
Вступ
Розділ 1 – Архітектурно-будівельний
1.1 Загальна характеристика ділянки
1.1.1. Географічне положення ділянки
1.1.2. Кліматичні умови
1.1.3.Транспортні зв’язки
1.1.4. Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
1.2. Техніко-економічні показники генерального плану
1.3. Об’ємно-планувальні рішення
1.3.1. Характеристика технологічного процесу
1.3.2. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
1.4 Конструктивне рішення
1.5. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
1.6. Санітарно-технічне обладнання
Розділ 2 – Розрахунково – конструктивний
2.1. Розрахунок конструкцій оболонки
2.1.1. Розрахунок плити-оболонки
2.1.1.2Розрахунок полиці плити
2.1.1.3. Проектування поперечного ребра
2.1.1.3.1. Збір навантажень на поперечне ребро. Розрахункова схема. Визначення зусиль в поперечному ребрі
2.1.1.3.2. Розрахунок поперечного ребра на міцність по нормальних перерізах
2.1.1.3.3. Розрахунок поперечного ребра на міцність по похилому перерізу на дію поперечної сили
2.1.1.4. Розрахунок поздовжнього ребра на міцність по нормальних перерізах
2.1.1.5. Розрахунок поздовжнього ребра на міцність по похилих перерізах (в підкрановій балці)
2.1.2. Розрахунок ферми-діафрагми
2.1.2.1. Розрахунок нижнього поясу
2.1.2.1.1. Розрахунок за І групою граничного стану
2.1.2.1.2. Розрахунок за ІІ групою граничних станів
2.1.2.2. Розрахунок верхнього пояса
2.1.2.3. Розрахунок розкосів
2.1.2.3.1. Розрахунок розтягненого розкосу D1
2.1.2.3.2. Розрахунок стиснутого розкосу D2
2.1.2.3.3. Розрахунок стиснутого розкосу D3
2.1.2.4. Розрахунок стояків
2.1.2.5. Розрахунок вузлів
2.1.2.5.1. Розрахунок опорного вузла ферми
2.1.2.5.2. Розрахунок проміжних вузлів ферми
2.2. Розрахунок попередньо напруженої підкранової балки
2.2.1 Розрахунку підкранової балки прольотом 12 м за І групою граничних станів
1.1. Визначення навантаження на підкранову балку і її статичний розрахунок
2.2 Попереднє визначення площі робочої арматури та призначення конструктивної арматури і основних розмірів підкранової балки
2.3 Геометричні характеристики перерізу підкранової балки
2.4 Визначення втрат попереднього напруження
2.4.1 Миттєві втрати
2.4.2 Втрати, залежні від часу(з урахуванням усадки бетону)
2.5 Перевірка несучої здатності підкранової балки по нормальному перерізу
2.6 Розрахунок міцності балки по похилим перерізам
3 Розрахунок підкранової балки за другою групою граничних станів
3.1 Розрахунок балки на тріщиностійкість
3.2 Розрахунок балки за деформаціями
3.3 Розрахунок балки на витривалість
2.3. Розрахунок і конструювання колони першого поверху К1 по осі „3”
3.3.1. Вихідні дані
2.3.2. Розрахункова схема колони
2.3.3. Навантаження на колону
2.3.4. Визначення внутрішніх зусиль в розрахунковому перерізі колони
2.3.5. Розрахунок колони на міцність
2.3.6. Розрахунок консолі колони
2.3.7. Розрахунок стику колон першого і другого поверхів
2.3.8. Конструювання колони
2.4. Розрахунок і конструювання фундаменту по осі „3” під колону К1
2.4.1. Вихідні дані
2.4.2. Конструювання тіла фундаменту
2.4.3. Армування фундаменту
Розділ 3 – Основи і фундаменти
3.1. Інженерно-геологічні умови
3.2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
3.3. Визначення навантажень на основи фундаментів
3.4. Проектування основ фундаментів мілкого закладення
3.4.1. Визначення глибини закладення фундаментів
3.4.2. Визначення розмірів підошви фундаментів
3.4.3. Визначення деформацій фундаментів
Розділ 4 – Технологія та організація будівництва
4.1. Визначення трудомісткості
4.1.1. Визначення номенклатури та об’ємів робіт
4.2. Методи та способи виконання робіт
4.3. Календарний план
4.4. Складання технологічної карти на монтаж короткої циліндричної оболонки
4.4.1. Область застосування
4.4.2. Організація і технологія будівельного виробництва
4.4.3. Організація праці робітників
4.4.4. Калькуляція трудових витрат та заробітної плати
4.4.5. Заходи з техніки безпеки
4.4.6. Техніко економічні показники
4.4.7. Матеріально-технічні ресурси
4.5. Проектування будгенплану об’єкта
4.5.1. Визначення потреби в інвентарних будинках
4.5.2. Розрахунок площі складських приміщень та площадок
4.5.3. Розрахунок водопостачання будівельного майданчик.
4.5.4 Розрахунок необхідної потужності тимчасової електропідстанції
4.5.5. Техніко-економічні показники будгенплану
4.5.6. Заходи по охороні праці та пожежної безпеки
4.5.7. Заходи по охороні навколишнього середовища на період будівництва
Розділ 5 – Економіка будівництва
Пояснювальна записка
Локальний кошторис
Об’єктний кошторис
Техніко – економічні показники
Розділ 6 – Охорона праці та безпека життєдіяльності
6.1Організація та управління охороною праці на підприємстві
6.1.1Організація служби охорони праці та її функції
6.1.2Права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці
6.1.3Види інструктажів
6.1.4 Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці
6.1.5Соціальне страхування працівників
6.1.6Роботи з підвищеною небезпекою та їх виконання
6.2 Виробнича санітарія
6.2.1Колективні та індивідуальні заходи та засоби захисту від дії шкідливих небезпечних чинників, характерних для об’єктів галузі
6.3Безпека праці при виконанні основних робіт
6.4 Інженерні рішення з охорони праці
6.4.1 Вимоги до складування матеріалів, виробів та обладнання на будівельному майданчику
6.4.2 Розрахунок небезпечних зон на будівельному майданчику
6.5 Заходи з пожежної безпеки
6.5.1 Протипожежні заходи при експлуатації електричних мереж
6.5.2 Автоматичні системи пожежогасіння
Розділ 7 – Наукова частина
7.1 Постановка мети і задач досліджень
7.2 Вступ
Висновки
Список використаних джерел
1.Фасад 1-15. Генплан на стадії озеленення. ТЕП генплану. Ситуаційна схема
2.План на відмітці 0,000. Розріз 1-1.Розріз 2-2. Специфікація. План покрівлі. Суміщений план покриття і перекриття. Вузли
3.Коротка циліндрична оболонка. Плита-оболонка
4.Коротка циліндрична оболонка. Ферма-діафрагма ФДК-24-В2
5.Підкранова балка
6.Колона і фундамент
7.Схема розташування фундаментів. План будівельного майданчика. Інженерно-геологічний розріз. Специфікація. Розрізи.
8.Технологічна карта на монтаж короткої циліндричної оболонки
9.Календарний план, графік руху робітників
10.Будгенплан
11.Наукова частина
12.Наукова частина
, має прямокутну форму з розмірами в осях 72,75 х 90,75 м. Будівля має чотирьохповерхову прибудову, в якій розташовуються виробничі цехи загальною площею 6336 м2. Висота першого поверху становить 5,2 м, висота другого та третього – 4,0 м, висота четвертого – 4,72 м. В прибудові один проліт 24 м з кроком колон 6х6 м. В цій частині будівлі розташовані сходи, які з’єднують поверхи прибудови з першого по четвертий.
Одноповерхова будівля вміщує такі виробничі приміщення:
1.Головний конвеєр – 1728 м2.
2.Допоміжний конвеєр – 1728 м2.
3.Зона ремонту та діагностики автомобілів – 1296 м2.
Одноповерхова будівля має два прольоти по 24 м і один прольот 18 м.
Висота до низу несучих конструкцій становить 10,8 м.
Каркас виконано із серійних залізобетонних елементів заводського виготовлення.
Фундаменти влаштовуються окремо стоячими стовпчастими під колони за серією1.412-1/77.
Конструктивна жорсткість будівлі забезпечується за рахунок горизонтальних і вертикальних в’язів.
Горизонтальними в’язями служать плити покриття, ригелі, а вертикальними в’язями – металеві портальні зв’язки.
Запроектована будівля має три по 24,0 м і один 18 м з кроком зовнішніх і внутрішніх колон 6,0 м.
Колони встановлюються прямокутні в плані висотою 11,8 м в одноповерховій частині будівлі за серією КЭ-01-52 та в багатоповерховій прибудові, колони проектуються прямокутними в плані за серією І.420-8/81. Прив’язка колон нульова.
Стіни у даній будівлі запроектовані самонесучими із одношарових керамзитобетонних стінових панелей товщиною 300 мм.
Стінові панелі прийняті збірні залізобетонні по серії 1.432-14/80 випуск 1.
Несучими елементами покриття в прольоті 18 м є залізобетонні сегментні ферми з ребристими залізобетонними плитами товщиною 400 мм по серії 1.465.1-7/84 випуск 1. В прольотах по 24 м в якості покриття застосовуємо коротку циліндричну оболонку, яка складається з ферми-діафрагми ФДК-24-В2, плити-оболонки ПОК-12-А1 з розмірами 3х12 м та бортових елементів у вигляді прямокутної залізобетонної балки.
Покрівля запроектована багатошарова – рулонна із 4-х шарів руберойду на бітумній мастиці із верхнім захисним шаром із гравію.
Утеплювачем на покрівлі слугують керамзитобетонні плити , товщиною 120 мм.
Водовідведення з покрівлі передбачено організоване, внутрішнє по системі труб в каналізаційну зовнішню мережу.
Водоприймальні воронки встановлюються на покрівлі з інтервалом не більше 24 м одна від другої, так щоб площа покрівлі на одну воронку складала 250...300 м2.
В запроектованій будівлі передбачено технологічні проїзди із воротами 4,80 х 4,80 м згідно ГОСТ 18853-73*.
Проектом передбачено подвійне скління окремими рамами. Віконні рами прийняті металеві.
Для відкриття і закриття рам використовують важільний механізм, яким керують з рівня підлоги.
Евакуація людей та обладнання на випадок пожежі передбачена через ворота, що знаходяться посередині будівлі.
Зовнішнє оздоблення фасадної поверхні стінових панелей , цокольних і парапетних панелей виконується запиленням цементно-піщаної суміші з добавкою різних фарбників.
Шви стінових панелей шпаклюються.
Внутрішнє оздоблення стін виконується шляхом подвійного фарбуванням водоемульсійними фарбами.
Віконні рами, дверні блоки і ворота фарбуються олійними фарбами за два рази.
Проектом передбачено влаштування бетонних підлог.
Захист будівельних конструкцій (бетонних, залізобетонних, дерев’яних і металевих) виконується шляхом нанесення антикорозійного покриття у відповідності з вимогами СНиП 2.03.11-85 „Защита строительных конструкций от корозии” і СНиП 3.04.703-85 „Защита строительных конструкций. Правила приемки работ”.
Зварювальні шви у процесі монтажу повинні бути очищенні від шлаку і проведенні роботи по антикорозійному захисту шляхом металізації цинком. Послідуючий захист зварювальних з’єднань полягає у покритті їх шаром бетону або цементно-піщаним розчином товщиною 20 мм.
Для герметизації стиків використовують герметизуючі мастики у поєднанні з пружними прокладками типу пороізол.
Стики внутрішніх панелей – замонолічені бетоном.
Дата добавления: 03.05.2024
|
2021. Курсовий проект - КД кроквяної системи одноповерхової будівлі 14,62 х 12,62 м у м. Одеса | AutoCad
Вихідні дані
1. Розрахунок обрешітки
1.1. Збір навантаження
1.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
1.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
1.4. Знаходження розрахункових зусиль (згинальних моментів) в перерізі бруска обрешітки
1.5. Підбір перерізу бруска обрешітки
1.6. Перевірка прогину обрешітки
2. Розрахунок крокв
2.1. Збір навантаження
2.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
2.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
2.4. Знаходження згинального моменту в перерізі крокви
2.5. Підбір перерізу крокви
2.6. Перевірка прогину крокви
3. Розрахунок прогонів
3.1. Збір навантаження
3.2. Для розрахунку за I-ю групою граничних станів
3.3. Для розрахунку за II-ю групою граничних станів
3.4. Знаходження розрахункових зусиль (згинальних моментів) в перерізі прогону
3.5. Підбір перерізу прогону
3.6. Перевірка прогину прогону
4. Розрахунок стійки С-1
Список використаної літератури
хідні дані на проектування:
Район будівництва – м. Одеса, деревина - береза класу міцності D50.
- ухил покрівлі – 36°;
- конструкція неутепленої покрівлі:
профнастил
обрешітка з брусків
гідроізоляція
кроква
прогін
Постійні та змінні короткочасні навантаження приймаються за ДБН В.1.2-2:2006 "Навантаження і впливи".
Розрахунок проводиться відповідно до ДБН В.2.6-161:2017 "Дерев'яні конструкції. Основні положення".
Дата добавления: 05.05.2024
|
2022. Дипломний проект - Підвищення ефективності роботи з обслуговування та ремонту СТО «Автомобільний центр Голосіївський» м. Києва | Компас
ВСТУП
1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА З НАДАННЯ ПОСЛУГ
1.1 Нормативне забезпечення процесів надання послуг
1.2 Стандарти та правила надання послуг автосервісу
2. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
2.1 Обґрунтування доцільності розробки проекту
2.2 Сегментування ринку послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів
3. БІЗНЕС ПЛАН ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА…
3.1 Визначення необхідної потужності СТО
3.1.1 Розрахунок обсягу робіт без урахування потужності СТО по автомобілям, які обслуговуються комплексно
3.1.2 Розрахунок обсягу робіт по автомобілям з траси
3.1.3 Попередній розрахунок загальної кількості постів
3.1.4 Скоригований обсяг робіт по СТО та розрахункова кількість постів
3.2 Розподіл обсягів робіт
3.2.1 Розподіл основних робіт
3.2.2 Річний обсяг допоміжних робіт
3.2.3 Річний обсяг робіт з самообслуговування
3.3 Кількість постів за видами робіт
3.3.1 Кількість робочих постів за основними видами робіт
3.3.2 Кількість постів миття та допоміжних постів
3.3.3 Розрахунок кількості автомобілемісць
3.4 Розрахунок кількості робітників
3.4.1 Розрахунок технологічної кількості виробничих робітників
3.4.2 Розрахунок штатної кількості виробничих робітників
3.4.3 Розрахунок кількості допоміжних робітників
3.4.4 Розрахунок кількості персоналу
3.5 Розрахунок площ приміщень
3.5.1 Розрахунок площ постів
3.5.2 Розрахунок площ дільниць
3.5.3 Розрахунок площ складських та допоміжних приміщень
4. КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Обґрунтування вибору установки для розробки
4.2 Опис конструкції
4.3 Розрахунок установки
4.4 Порядок проведення робіт на установці
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Вступ
5.1 Аналіз умов праці
5.1.1 Організація робочого місця
5.1.2 Мікроклімат виробничих приміщень
5.1.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
5.1.4 Освітлення
5.1.5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
5.1.6 Виробничі випромінювання
5.1.7 Небезпека ураження електричним струмом
5.1.8 Статична електрика
5.2 Розробка заходів з охорони праці
5.2.1 Захист від виробничого шуму та вібрацій
5.3 Пожежна безпека
5.4 Розрахункова частина
5.4.1 Розрахунок штучного освітлення офісного приміщення
5.5 Колективний договір
5.6 Обов’язки та дії робітників всіх підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
6 БІЗНЕС ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ І УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
6.1 Організація автосервісного підприємства
6.1.1 Організаційна структура підприємства
6.2 Організаційна структура служби технічного сервісу
6.3 Загальні рекомендації по управлінню технічним сервісом СТО
7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
7.1 Визначення вартості проекту і розміру необхідних інвестицій
7.2 Визначення витрат на функціонування підприємства
7.2.1 Розрахунок заробітної плати
7.2.2 Витрати по нарахуванням на заробітну плату
7.2.3 Витрати на виробництво
7.3 Визначення собівартості одиниці послуги
7.4 Визначення терміну окупності проекту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Генеральний план
2. Виробничий корпус
3. Дільниця антикорозійної обробки автомобіля
4. Пристрій для нанесення антикорозійного покриття
5. Нагнітач
6. Насос
7.Розпилювач
8. Деталювання (гайка, шток, кришка)
Тип станції – міська.
СТО буде займатись також продажем автомобілів.
Для комплексного обслуговування буде прийнято населення районів міста, які розміщуються в радіусі 2...3 км – 15 000 чоловік.
Установка може використовуватись на автотранспортних підприємствах і станціях технічного обслуговування.
Установка зберігає свою працездатність в кліматичному виконанні V, категорії розміщення 4 по ГОСТ 5150-69.
Тип установки - переносний
Спосіб розпилення антикорозійної мастики - повітророзпилювання. Продуктивність (кг/хв.) - 0,4 - 1,6.
Тиск в повітряній системі, МПа - 0,4.
Витрата повітря за годину безперервної роботи (м3/год) не більше - 40.
Найбільший робочий тиск, який створює нагнітач, МПа - 2,7.
Найбільший статичний тиск, який створює нагнітач, МПа - 4,0.
Привод нагнітання - пневматичний.
Витрата повітря за один подвійний хід поршня пневмоприводу (см3) -1500.
Кількість подвійних ходів при продуктивності 1,6 кг/хв. (подв.хід/хв.) - 22...26.
Габаритні розміри (мм)
-Довжина - 486
-Ширина - 402
-Висота - 1110
Маса (кг) не більше - 60.
Установка складається із таких основних вузлів:
-Мастико нагнітача;
-Розпилювача мастики;
-Вузла приготування повітря;
-Підставки;
-Напірного рукава підведення мастики до розпилювача;
-Рукава для підведення стисненого повітря до установки і рукава для підведення стисненого повітря до розпилювача.
Мастико нагнітач складається із пневмоприводу і насоса, які з’єднані між собою трьома гвинтами. Шток насоса з’єднується з штоком пневмоприводу за допомогою замка.
Більша частина СТО надає послуги тривалість яких знаходиться у межах 2-4 години. Що призводить до швидкої зміни клієнтів і значному прибутку.
Роботи тривалість яких перевищує 8-м годин виконує не кожна СТО, а це такі роботи, як капітальний ремонт агрегатів та кузовні і фарбувальні.
Організація та удосконалення робіт з комплексного обслуговування ДТЗ з наданням всього спектру послуг, у тому числі антикорозійної обробки кузовів заслуговує розробки і подальшого вдосконалення, це підтверджується економічними розрахунками і підтверджує доцільність удосконалення технологічних процесів Автомобільний центр «Голосіївський» в м. Києві.
Дата добавления: 07.05.2024
|
2023. Дипломний проект - Заготівельний цех заводу продовольчого машинобудування 120,5 х 72,0 м в м. Одесса | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельний
1.1.Загальна характеристика ділянки
1.1.1.Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
1.2.Генеральний план
1.3.Архітектурно-планувальне рішення
1.4.Конструктивне рішення
1.4.1.Фундаменти
1.4.2.Колони
1.4.3.Покриття
1.4.4.Водовідведення з покрівлі
1.4.5.Підкранові конструкції
1.4.6.Стіни
1.4.7.Підлоги
1.4.8.Вікна
1.4.9.В’язі
1.4.10.Антикорозійний захист
1.4.11.Зовнішня і внутрішня обробка
1.5.Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
1.6.Інженерне обладнання будівлі
1.7.Архітектурно – художнє рішення будівлі
1.8.Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
Розділ 2. Розрахунково-конструктивний
Розділ 2.1. Порівняння варіантів кроквяних конструкцій покриття
2.1.1.Господарсько-економічна характеристика району будівництва
2.1.2.Опис прийнятих до розрахунку варіантів
2.1.3.Кошторисна собівартість конструкцій у споруді
2.1.4.Капітальні вкладення в базу
2.1.5.Річні експлуатаційні витрати
2.1.6.Приведені витрати
2.1.7.Аналіз і обґрунтування вибору варіантів для подальшого проектування
2.2.Проектування ферми сегментної прольотом 24 м
2.2.1.Матеріали для проектування
2.2.2.Збір навантажень та визначення зусиль в стержнях ферми.
2.2.3.Розрахунок нижнього поясу ферми
2.2.4.Розрахунок верхнього поясу ферми
2.2.5.Розрахунок елементів решітки
2.2.6.Розрахунок і конструювання вузлів ферми
2.2.7.Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі
2.3.Розрахунок підкранової балки прольотом 12 м
2.3.1.Матеріали для проектування
2.3.2.Розрахунковий проліт та навантаження
2.3.3.Визначення зусиль в перерізах балки
2.3.4.Попередній розрахунок міцності нормальних перерізів
2.3.5.Геометричні характеристики перерізів балки
2.3.6.Визначення попереднього напруження арматури і його втрати
2.3.7.Кінцевий розрахунок міцності нормальних перерізів за згинаючим моментом від вертикальних навантажень
2.3.8.Розрахунок міцності нормальних перерізів від горизонтальних навантажень
2.3.9.Розрахунок міцності похилих перерізів
2.3.10.Розрахунок нормальних перерізів по виникненню тріщин в стадії виготовлення
2.3.11.Розрахунок прогинів балки
2.4.Статичний розрахунок рами в осях 1-5
2.4.1.Визначення навантажень, що діють на раму
2.4.2.Статичний розрахунок рами
2.4.3.Складання комбінацій розрахункових зусиль колони
2.5.Розрахунок колони по осі 1
2.5.1.Матеріали для проектування
2.5.2.Розрахунок надкранової частини колони
2.5.3.Розрахунок підкранової частини колони
2.5.4.Розрахунок підкранової консолі
2.6.Розрахунок ребристої попередньо-напруженої плити покриття
2.6.1.Дані для проектування
2.6.2.Збір навантажень
2.6.3.Розрахунок полиці плити
2.6.4.Розрахунок поперечних ребер
2.6.5.Розрахунок плити по міцності в стадії експлуатації
2.6.6.Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу плити
2.6.7.Попереднє напруження арматури і його втрати
2.6.8.Розрахунок плити по виникненню тріщин
2.6.9.Визначення прогину плити
2.7.Статичний розрахунок рами в осях А-Г
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1.Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика
3.2.Похідні фізичні характеристики ґрунтів. Назва ґрунтів
3.3.Розрахункові характеристики ґрунтів
3.4.Проектування палевих фундаментів
3.5.Визначення несучої здатності палі та кількості паль
3.6.Підбір дизель-молота для забивки палі
Розділ 4. Технологія і організація будівельного виробництва
4.1.Терміни будівництва, перелік робіт і заходи підготовчого періоду
4.3.Технологічна карта на монтаж ферм покриття
4.4.Сітковий графік будівництва
4.5.Будгенплан
Розділ 5. Економіка будівництва
5.1.Пояснювальна записка до кошторису
5.1.Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
5.4.Об’єктний кошторис
5.5.Локальний кошторис
Розділ 6. Охорона праці
6.1.Організація та управління охороною праці на підприємстві
6.2.Права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці
6.3.Види інструктажів
6.4.Соціальне страхування працівників
6.5.Безпека праці при виконанні основних видів робіт. Розрахунок прожекторного освітлення
6.6Безпека в надзвичайних ситуаціях
Література
Арк. 1-3: головний фасад будівлі, генплан, ситуаційна схема, план на відм. 0,000, план покрівлі, розрізи, вузли.
Арк. 4: техніко-економічне порівняння варіантів покриття.
Арк. 5-8: ферма сегментна, колона крайньго ряду, підкранова балка, балка покриття (опалубочні креслення, армування, розрізи, специфікації арматури, відомість витрат сталі).
Арк. 9: схема розміщення елементів фундаментів, інженерно-геологічний розріз.
Арк. 10: технологічна схема монтажу колон.
Арк. 11: календарний план будівництва, графік руху трудових ресурсів.
Арк. 12: будгенплан надземної частини будівництва
, наявного всередині будівлі. Для розміщення даного виробництва було вибрано одноповерхова будівля. Висота поверху прийнята 8,4 м і 12 м. У будівлі використовується крок колон крайніх і середніх – 12 м. Також передбачені фахверкові колони по ширині прольотів по зовнішніх стінах через 6 м, щоб забезпечити використання тільки 6-ти метрових стінових панелей. Для кріплення стінових панелей до кутових і крайнім середніх рядів несучим колонним приварюють фахверкові стійки, утворені з'єднанням балок двотаврів, кутникового або швелерного профілю. Несучі колони – залізобетонні прямокутного постійного перетину 800 × 500мм.
Для зовнішніх стін використовуються 6-ти метрові стінові панелі висотою 1,2 і 1,8 м, а також при довжині 3 м, 6 м – 1,5м і 0,75м. Товщина панелей дорівнює 300 мм. Покриття використовується без прогонів. Залізобетонні панелі спираються безпосередньо на несучі конструкції покриття. Використовуються 12-ти метрові ребристі плити покриття шириною 3 м. В якості несучих покриттів використовуються 24-х метрові збірні з/б ферми, розташовувані через 12 м.
Корпус складається з 3 суміжних прольотів, з розмірами в осях 24 × 96 м і примикає до них з торця під кутом 90 градусів проліт з розміром 24 × 72 м. Освітлення у всіх прольотах поєднане через вікна і світлового ліхтаря в середині будівлі. Місцеве освітлення прийняте штучне.
Внутрішньоцехове транспортування вантажів здійснюється кранами вантажопідйомністю 10 т.
Основні технологічні операції в цеху протікають без значних виділень тепла, пилу, диму, кіптяви і шкідливих газів, за винятком термічного відділення, де спостерігається тепло-і газовиділення. Підприємство забезпечено місцевим теплопостачанням, водопостачанням, каналізацією та електропостачанням.
, колонами, жорстко закладеними у фундаменти, і шарнірно з'єднаними з несучими, елементами покриття; до каркасу відносяться також плити, фундаментні балки та зв'язки жорсткості.
У всіх прольотах прийняті залізобетонні колони.
В якості несучих конструкцій прийняті залізобетонні кроквяні ферми.
Водовідведення з покрівлі передбачене внутрішнє, оскільки є найбільш надійним способом відведення води.
Залізобетонні підкранові балки застосовуються в будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т з кроком колон 6 і 12 м. В даному проекті використано 12 м підкранові балки двотаврового перерізу.
Стіни запроектовані по підвісній схемі. Розрізка – горизонтальна. Прийнято тришарові панелі. Стіни опираються на фундаментні балки. Кріплення до колон здійснюється за допомогою кутників.
Основною підлогою в цеху прийнята бетонна армована підлога товщиною 40 мм (бетон класу В30) по підстилаючому шарі бетону завтовшки 30 мм, та щебеню 150 мм. Між покриттям підлоги і підстилаючим шаром передбачена обклеювальна гідроізоляція з руберойду товщиною 8 мм.
Віконні заповнення виконані зі алюмінієвих рам, тому, що вони більш довговічні і вогнестійкі в порівнянні з дерев'яними.
В даному проекті використані портальні в’язі – при кроці 12 м і в'язі в покритті.
Дата добавления: 08.05.2024
|
2024. Дипломний проект - Проект розвитку електричної мережі 110 кВ сільськогосподарського району Київської області | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
2. ПРОЕКТ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РЕГІОНУ
2.1. Попередня оцінка розвитку мережі 110кВ сільськогосподарського регіону
2.1.1. Баланси активної і реактивної потужності
2.1.2. Вибір і перевірка трансформаторів
2.1.3. Аналіз варіантів розвитку мережі
2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
2.2.1. Капіталовкладення в будівництво мережі
2.2.2. Річні витрати на експлуатацію
2.2.3. Підсумки порівняння варіантів
2.3. Уточнені розрахунки режимів
2.3.1. Схема заміщення для уточнених розрахунків
2.3.2. Режим найбільших навантажень
2.3.3. Режим найменших навантажень
2.3.4. Регулювання напруги
2.3.5. Уточнення балансу реактивної потужності
3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
3.1. Кошторисна вартість будівництва об'єктів електромережі
4. КЕРОВАНІ ГНУЧКІ ЛІНІЇ ЗМІННОГО СТРУМУ
4.1. Використання гнучких систем електропередачі для підвищення надійності функціонування ЕЕС
4.2. Можливості технічної реалізації пристроїв ГЕП
5. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
5.1. Загальні питання охорони праці
5.2. Вплив електричних мереж на навколишнє середовище, заходи щодо його захисту
5.3. Захисні заходи з електробезпеки
5.4. Заходи безпеки під час виконання робіт в електроустановках
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вибір варіанту розвитку мережі
2. Схема електричних з’єднань мережі 110 кВ
3. Розрахунок режимів роботи електричної мережі 110 кВ
4. Види пристроїв ГЕП
, що у центральній частині Придніпровської височини на водорозділі двох великих рік України – Дніпра та Південного Бугу і відповідно їхніх приток – річок Рось та Гірський Тікич (його притоки Гнилий Тікич).
Сільськогосподарське виробництво в соціально-економічному розвитку Таращанського району є провідною галуззю і займає найвищу питому вагу серед інших видів діяльності населення району.
Кращі сільськогосподарські підприємства району СП «Петрівське», СТОВ «Лучанське-2», СТОВ «Ківшовата Агро». Також у районі налічується 7 великих промислових підприємств.
Район отримує живлення від Центральної електричної системи через підстанцію 330/110 кВ ПС1. Потужність енергосистеми і автотрансформаторів ПС1 достатні для покриття потреб району за активної потужності. Видача реактивної потужності обмежена в режимі найбільших навантажень на рівні Qсист ≤ 80 Мвар. У режимі найбільших навантажень енергосистема підтримує напругу на шинах 110 кВ ПС1 U1нб = 117 кВ, в режимі найменших навантажень - U1нм = 118 кВ.
Живлення споживачів району здійснюється через 6 понижуючих підстанцій, що мають резервувати підключення до мережі 110 кВ (Рис. 1.1.). На розрахунковий період передбачається введення нової підстанції ПС8. Електрична схема з'єднань експлуатованої мережі 110 кВ і типи понижуючих трансформаторів наведені на схемі (Рис. 1.2.). Навантаження підстанцій і категорії споживачів щодо надійності електропостачання на розрахунковий період дано в таблиці 1.1. Усереднене значення числа годин найбільшого навантаження становить для району ТНБ = 4500 годин, споживання в режимі найменших навантажень - 40% від максимального. Коефіцієнт попадання навантаження району в максимум енергосистеми Км = 0,9. Коефіцієнти різночасності максимумів активної та реактивної навантажень підстанцій КрмP = 0,9, КрмQ = 0,95.
У роботі слід розглянути питання розвитку і реконструкції мережі живлення 110 кВ на п'ятирічну перспективу. Метою проекту є вироблення рекомендацій з цих питань.
У дипломному проекті має бути вирішено ряд завдань:
1. Вибрати оптимальну схему розвитку електропостачання з урахуванням існуючої мережі і перспектив розвитку сільськогосподарських районів.
2. Перевірити відповідність ліній електропередач потокам потужності, що змінилися та визначити обсяги реконструкцій та будівництва нових ліній.
3. Перевірити відповідність потужності трансформаторів новим навантаженням, провести заміну трансформаторів на діючих підстанціях і вибрати трансформатори для проектованої підстанції.
4. Виконати аналіз усталених режимів проектованої мережі.
Електричні навантаження мережі
| | ,
| ,
| , % | | | | | | | ,3 | ,4 | | | | | | ,0 | ,9 | | | | | | ,8 | ,0 | | | | | | ,8 | ,4 | | | | | | ,1 | ,0 | | | | | | | | | | | | | ,1 | ,5 | | | |
- навантаження приведені на стороні 10 кВ;
- навантаження дані для режиму зимового максимуму;
В процесі виконання дипломного проекту, були визначені потреби району в активній і реактивній потужностях, досліджений їхній баланс, попередньо визначено відсутність необхідності застосування компенсуючих пристроїв , вибрано оптимальну схему електропостачання сільськогосподарського району; її номінальну напругу, вибрано типи повітряних ліній електропередач і трансформаторів, проведено техніко-економічний розрахунок мереж, розраховано нормальні і найважчі після аварійні режими мережі, а також вибрано забезпечення регулювання напруги на підстанціях.
Опираючись на техніко-економічний розрахунок було вибрано оптимальну схему електричних з’єднань мережі.
Також було розглянуто питання стосовно гнучких ліній змінного струму, виконано економічний розрахунок кошторисної вартості обладнання проектуємої підстанції та розглянуті питання охорони праці.
Дата добавления: 09.05.2024
|
2025. Дипломний проект - Реконструкцiя РТП 110/10 кВ «Крошня» ПАТ «Житомиробленерго» | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
1.1. Загальні відомості про РТП 110/10 КВ «КРОШНЯ»
1.2. Аналіз режиму роботи електричної мережі
РОЗДІЛ 2 РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 110 КВ
2.1. Загальна характеристика ПЛ 110 кВ і реконструйованої ділянки
2.2. Проектні рішення.
2.3. Розрахункова частина
2.4. Вибір гасників вібрації
РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРИЧНІЙ СХЕМІ РТП
3.1. Опис схеми розподільних пристроїв
3.2. Розрахунок струмів короткого замикання
РОЗДІЛ 4 ВИБІР КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ
4.1. Загальні відомості про вибір вимикачів і роз'єднувачів
4.2. Перевірка вимикачів і роз'єднувачів в колах РП-110кВ
4.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів
РОЗДІЛ 5 ВИБІР КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
5.1. Перевірка вимірювальних трансформаторів струму
5.2. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги
5.3. Вибір обмежувачів перенапруження
5.4. Характеристика пристроїв релейного захисту і автоматики на підстанції
РОЗДІЛ 6 ВИБІР СТРУМОПРОВІДНИХ ЧАСТИН
6.1. Вибір збірних шин для РП- 110 кВ
6.2. Вибір струмопровідних частин
РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз підвищеного значення напруги в електричному колі
7.2. Розрахунок заземлюючого пристрою
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Силові масляні трифазні двохобмотувальні трансформатори з регулюванням напруги під навантаженням серії ТРДН, ТРДЦН і ТРДЦНК призначені для роботи в електричних мережах. Ці трансформатори перетворюють трифазний змінний струм з номінальним напругою 115 кВ в трифазний змінний струм з номінальним напругою 6,3; 10,5 кВ при незмінній частоті струму 50 Гц .
Розглянемо відхідну лінію низької сторони РП-45 10/0,4 кВ. Вона знаходиться в місті Житомир і живить комунальних споживачів. РП-45 живиться повітряною лінією 10 кВ. Лінія виконана проводом АС-70 із залізобетонними опорами і вона живить 22 споживчих ТП , серед яких кілька споживачів значної потужності I та II категорії . Розподільча система ліній 10 кВ має резервування. На РП-45, та деяких споживчих ТП встановлені трансформатори ТМ630 потужністю 630 кВА. На останніх встановленні трансформатори ТМ400, ТМ315, ТМ250, ТМ160 Трансформатори ТМ630 призначені для роботи в електричних системах напругою 6, 10 або 35кВ у відкритих електроустановках в умовах помірного клімату і служать для зниження високої напруги живлячої електромережі до встановленого рівня споживання.
, які обумовлюють підвищення пропускної здатностіелектромережі 10/0,4 кВ, а предметом – взаємодія параметрів та режимів електроспоживання, а також надійність функціонування розподільних електромереж.
Проведений аналіз обстеження показав, що об’єкт дослідження потребує суттєвої реконструкції і модернізації, в зв’язку з тим що дана підстанція РП45 10/0,4 кВ забезпечувала електропостачанням споживачів загальна потужність яких складала 7380 кВА, але на даний час кількість споживачів збільшилась і відповідно збільшилась потужність , результатом цього є часті відключення, запобіганням цьому являється реконструкція РП45.
Середній термін служби силового масляного трансформатора становить 25 років, а трансформатору на підстанції більше 30 років, що обумовлює його фізичну застарілість і враховуючи те, що підстанція живить споживачів першої категорії, які потребують високої надійності і впровадження нових потужностей, доцільно трансформатори замінити.
Тривалість служби високовольтного і низьковольтного обладнання, характеризується кількістю робочих циклів. Роки роботи і стан цього електрообладнання, обумовлюють фізичну і моральну застарілість.
Метою бакалаврської роботи є:
- підвищення пропускної здатності електропостачання підстанції РП-45 10/0,4 кВ шляхом модернізації підстанції та мінімізації втрат активної поту-жності;
Аналіз даних дав можливість визначити основні проблеми об’єкта моде-рнізації і напрямки їх вирішення.
При обстеженні об’єкту було виявлено:
- відсутність компенсуючих пристроїв;
- обладнання та апарати фізично і морально застаріли, що обумовлює ві-рогідність відмов та виникнення аварійної ситуації;
- не рівномірний розподіл та наявність нелінійного навантаження по ліні-ях, що викликає виникнення гармонік, які є причиною несинусоїдальності напруги;
- застосування масляних вимикачів
- відсутність автоматично-частотного розвантаження;
- відсутність автоматичного повторного вмикання;
- конструкція комірок застаріла, що знижує ефективність обслуговування і безпеку обслуговуючого персоналу;
- технічний стан заземлюючих пристроїв не відповідають вимогам і відповідно не забезпечують виконання своїх захисних функції.
30-35% ПЛЕП і трансформаторів відпрацювали свій нормативний строк. З вводом в експлуатацію нових потужностей, виникає необхідність збільшення пропускної здатності підстанції, що повинна супроводжуватись модернізацією і застосуванням заходів по підвищенню надійності та якості електроенергії.
Вирішення поставлених проблем можливе багатьма способами:
- заміна трансформаторів більш потужними;
- встановлення компенсуючих пристроїв та оптимізація місць їх розташування;
- підвищення комутаційної здатності розподільчих пристроїв шляхом заміни комутаційної апаратури;
- застосування сучасних засобів захисту трансформаторів і ПЛЕП;
- застосування автоматично повторного вмикання;
- застосування сучасних пристроїв обліку електроенергії;
- рівномірний розподіл навантаження по фазам;
- застосування автоматичного частотного розвантаження;
- зменшення втрат напруги шляхом збільшення перерізу проводів;
- заміну заземлення.
Метою дипломного проекту бакалавра була реконструкція РТП 110/10кВт, в результаті якої виконана перевірка і заміна вимикачів і роз'єднувачів в системі. Також виконано:
- розрахунок струмів короткого замикання;
- перевірку вимикачів і роз'єднувачів на РП- 110 кВ
- вибір обмежувачів перенапруження;
- вибір і перевірка вимірювальних трансформаторів струму і напруги;
- вибір струмопровідних частин.
Були розглянуті небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Проаналізований вплив виробничих чинників на обслуговуючий персонал. Вказаний засіб захисту для запобігання небезпечним і шкідливим чинникам.
Виконаний розрахунок захисних заземлюючих пристроїв РП-110 кВ .
У економічній частині виконана оцінка технічного рівня сучасного вакуумного вимикача ВБТЭ-10-20/630 і обґрунтування економічної доцільності його вибору при проектуванні підстанції.
З приведених розрахунків видно, що вибрані електричні апарати цілком відповідають вимогам ринку і підтверджують доцільність його застосування.
Дата добавления: 09.05.2024
|
© Rundex 1.2 |
| |
